середу, 23 січня 2013 р.



З Днем Соборності України!




22 січня Україна відзначає чергову річницю з дня проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної  Республіки. В Бобрівницькій сільській бібліотеці проведено ряд заходів, присвячених 94 річниці Соборності України. Це інформаційна година для широкого кола читачів "Суверенна моя Україна", бесіда для юнацтва "Соборність України: від ідеї до сьогодення". А для учнів 1-4 класів проведена цікава віртуальна подорож "Мандруємо рідною Україною". Захопленню дітей не було меж. Не виходячи з бібліотеки вони подорожували історичним минулим країни,побували майже в усих містах України, відвідали столицю Київ. Навіть побували у Верховній Раді. А на спеціальній сторінці урядового порталу для дітей складали карту України, знаходили символи країни, та називали відомих їм українців.  Дітячі серця були переповнені гордістю за свою Батьківщину.



середу, 16 січня 2013 р.

У творчості він був переконаним максималістом...


8 січня 2013 року Василю Стусу виповнилося б 75 років.

В Бобрівницькій бібліотеці був проведений бібліографічний огляд літератури для юнацького кола читачів присвячений річниці народження Василя Стуса.

Василь Семенович прожив коротке життя. Його поезія - то сама правда в її істотних і трагічних ознаках, живий нерв України, її безталанна доля. Щедро обдарований, чесний і наполегливий, він міг стати не лише поетом, а й глибоким літературознавцем.

Життя Стуса - це дорога через терни. Він писав, а його не друкували. Звільняли з роботи, переслідували, хотіли зламати.

Василь Стус жив і загинув за те, щоб український народ мав право на рідну мову, на історичну пам'ять, на самобутню культуру.

У 1970 році В. Стус промовив останнє слово над могилою талановитої української художниці Алли Горської по звірячому вбитої кадебістами. Йому не могли пробачити тих правдивих звинувачень на адресу системи. Починається постійне цілеспрямоване цькування поета, а в січні 1972 року його заарештовують.

В Стуса позбавляють права на закупівлю продуктів харчування, переводять до штрафних ізоляторів, майже щоденно оголошують догани. І це безумовно позначається на здоров'ї поета.

Другий арешт був ще страшніший. З грудня1982 року Василя Семеновича, лауреата міжнародного поетичного фестивалю в Роттердамі, відправлено до камери одиночки, а в таборі особливого режиму поет після тривалого голодування помер. Його немає! Але він живе серед нас своїми творами, своєю безприкладною стійкістю. Настали наші часи, часи, які готував Василь Стус своїм життям. Він - наша совість! Не зраджуймо ж її.