Ви першими стали за гідність, за волю.

 

    20 лютого ми відзначаємо героїчну і надзвичайно болісну для всіх дату – День Героїв Небесної Сотні. Саме цей день у 2014 році став найдраматичнішим і переломним етапом Революції гідності, днем масових розстрілів мирних демонстрантів у Києві. Своє життя віддали найкращі представники нації, більшість з них – молодь, ті, хто лише починав жити.

    

Спільно з СБК бібліотека провела патріотично виховний захід для молоді.

Де єднання - там перемога!

 

 

16 лютого Україна відзначає - День єднання. В умовах війни День єднання набув особливого значення – показати усьому світові, що ми сьогодні – як ніколи єдині та попри все будемо відстоювати свою Незалежність і своє майбутнє.

Користувачі бібліотеки долучилися до акції «Де єднання - там перемога!».

Подаруй бібліотеці книгу!

 

     Книга з давніх-давен є скарбницею духовного багатства, яка поєднує минуле, сучасне і майбутнє. Людина перестає мислити, коли перестає читати. А пам’ятки людської думки накопичуються саме в бібліотеці.

    У кожного книголюба вдома є книги, які вже прочитані, і ці книги можуть принести радість ще багатьом пошановувачам читання, тож бібліотека запропонувала  своїм користувачам поділитись новими прочитаними книгами з іншими людьми, які захоплюються читанням та чекають на новинки. Кожен книжковий дар важливий для нас, адже він дає можливість продовжити життя книгам, які будуть знову і знову радувати користувачів!

    З нагоди цьогорічної акції до книгозбірні було подаровано 27 примірників.

    Щиро вдячні за подарунки.

Герої Крут - для нащадків взірець.

 

    Щорічно 29 січня відзначають річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до бою між українськими військовими курсантами та військами червоної армії під командуванням капітана Муравйова під Крутами.

    29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії.

    Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 людей.

    

В бібліотеці, для молоді, провели бесіду «Герої Крут - для нащадків взірець.»

Вона наш витвір, наша мрія, соборна, вільна Україна!

 

З метою формування національної свідомості в бібліотеці, для користувачів  проведений літературний сторітеленг «Вона наш витвір, наша мрія, соборна вільна Україна», приурочений Дню Соборності України. Також підготовлений перегляд літератури «Цікаві факти про Соборність України».

Ювіляри року.

 

В бібліотеці підготовлена книжкова виставка «Ювіляри року», на якій представлені книги, автори яких є ювілярами 2025 року, та книги – ювіляри. Книги, як і люди, мають свій рік народження. Рік 2025 багатий на ювілейні книжкові дати. На виставці зібрані твори української та  зарубіжної літератури.

Кожен може обрати свої «святкові книжки» серед цього різномаїття!

І душі наші - мов пісні!

 

Василь Симоненко народився в селі  Біївці Лубенського району на Полтавщині 8 січня 1935 року. Ріс без батька, мати працювала в колгоспі. Протягом 1942—1952 років майбутній поет навчався в школі: 4 класи — у Біївцях (1942—1946), решта — у сусідніх селах Єньківцях (1946—1947) і Тарандинцях (1947—1952). У 1952 р. закінчив із золотою медаллю середню школу в Тарандинцях, вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Шевченка. Брав участь у літературній студії імені Василя Чумака (СІЧ).

Протягом короткого життя В. Симоненко написав поезії, провідною темою яких є любов до рідної землі, відповідальність за її долю, новели, пробував створити кіносценарій зі студентського життя, став автором численних статей, театральних і літературних рецензій, створив три казки для дітей і дорослих: "Цар Плаксій і Лоскотон", "Подорож в країну Навпаки", "Казка про Дурила" . Центральною в творчості поета вважається патріотична тема — любові до України, її безталанного народу і в цьому — пряме продовження шевченківських традицій.

А поетичні шедеври "Ти знаєш, що ти людина...", "Де зараз ви, кати мого народу?..", "Україні", "Задивляюсь у твої зіниці..." (рукописна назва — "Україні"), "О земле з переораним чолом...", "Земле рідна! Мозок мій світліє..." — ніби фрагменти однієї думи про долю народу, синівську відданість йому, готовність до самопожертви задля його визволення й розквіту. Не дивно, що саме ці вірші зазнали найбільших цензурних та редакторських втручань.

Проза В. Симоненка, своєрідна й багатообіцяюча, є прямою попередницею новелістики Григора Тютюнника, вона заслуговує на почесне місце в контексті розвитку епічного світовідображення свого часу.

 Протягом п'ятнадцяти років забороняли видання творів В. Симоненка: підготовлене видавництвом "Молодь" "Вибране" поета "розсипали й по-живому шматували". Нарешті з горем та інквізиторським редагуванням 1981 р. вийшли його "Лебеді материнства" .

Василеві Симоненкові посмертно присуджено Державну премію України імені Т. Шевченка, у 1995 р.