В нас єдина мета, Україна свята, нездоланна ніким і ніколи!

 Під такою назвою в бібліотеці вперше відзначили День Української Державності. Присутні згадали історію творення державності, обговорювали війну, яка проходить  в Україні, бажали воїнам ЗСУ та усім українцям  швидкої перемоги та неушкодженими повернутися всім до рідних домівок.

Незламний лицар Олег Ольжич.

 

Сьогодні 115 років від дня народження Олега Ольжича.

Народився Олег Ольжич 1907 року (Олег Кандиба), український поет, археолог, політичний діяч. Син поета та письменника Олександра Олеся (Кандиби). Змалку відрізнявся особливими здібностями: чудово малював, грав на піаніно та скрипці. У три роки навчився читати, у п’ять – написав невеличку п’єсу на три дії і сам її проілюстрував. У неповні 23 роки захистив докторську дисертацію в Карловому університеті у Празі за темою "Неолітична розписна кераміка Галичини". Він першим розробив типологію форм і орнаментів, що дозволило знайти аналогії з українською розписною керамікою і створити її загальну класифікацію. Працював на кафедрі археології Українського вільного університету, в археологічному відділі Чеського національного музею у Празі, брав участь в експедиціях. А його дослідження друкувалися у спеціалізованих виданнях Англії, Німеччини, Чехії, Югославії. Розробив періодизацію трипільських пам’яток Дністровського регіону, актуальну й донині. Читав лекції у Гарвардському університеті, отримав запрошення на роботу в Римі. Там познайомився з Євгеном Коновальцем. Очолював культурно-освітню референтуру Проводу Українських Націоналістів (ПУН) (1937) і Революційний Трибунал ОУН (1939–1941). Заступник Голови ПУН та Голова ПУН на українських землях (з травня 1942), Голова ПУН ОУН (01.1944 – †10.06.1944). 25 травня 1944 року його заарештувало гестапо у Львові. Загинув під час чергового допиту в ніч з 9 на 10 червня 1944 року.

 За матеріалом Українського інституту національної пам’яті.

Без сім'ї немає щастя на землі!

     Саме з сім’ї починається формування людини як особистості і громадянина, виховання її людських якостей. Для дитини сім’я — це середовище, що впливає на її психічний та фізичний, емоційний та інтелектуальний розвиток. Родина як джерело любові, поваги до ближнього є тією початковою ланкою, на якій будується і тримається держава.

    Родина завжди була і залишається осередком збереження духовних і культурних традицій нації. В родині вона набирається сил і натхнення, які допомагають їй впродовж всього життя долати життєві труднощі, досягати вершин і отримувати перемоги. Мати міцну, дружну родину у всі часи було і є почесним. Повага до батьків, любов до дітей — ці родинні традиції передаються українцями із покоління в покоління.

    Родина – це місце та умова постійної реалізації власного досвіду, знань, без яких неможлива наступність поколінь.

    

В бібліотеці відбувся фото конкурс, де перемогли родини - Микитченків Олександра та Наталії з сином Вадимом, і Бойко Іванни з сином Володимиром, донькою Альоною, невісткою Оксаною та онуками Арсеном та Дмитром.