Крути – наша
гордість і слава,
Там соколи
юні у вічність пішли.
На клич
молодої держави,
Піднялися
вірні сини.
Михайло
Зельман (Лісовий)
Бій під
Крутами – одна з тих сторінок української історії, що привертають увагу
суспільства, та в яких завжди переплітається правда із вимислом, міфами. Кінець 1917 року. Молода Українська Народна
Республіка не так давно проголосила свою автономію у складі Росії і взяла курс
на будівництво демократичної держави. Триває Перша світова війна. На фоні
розвалу економіки та більшовицького перевороту, держава відчайдушно потребує підтримки
союзників та сильного лідера, який зможе сформувати армію, спинити економічну кризу
та повести за собою народ. 17 грудня 1917 року Українська Центральна Рада
отримує ультиматум за підписом Леніна та Троцького. Більшовики вимагають
негайно припинити роззброєння червоних військових загонів і легалізувати їх, що
рівноцінно проголошенню війни. Керівництво УНР відхилило маніфест та почало
спроби вирішення конфлікту за допомогою дипломатії. Враховуючи майже повну
відсутність боєздатної армії молода республіка була приречена. До кінця грудня 1917 року більшовики
встановили владу на
більшій частині Сходу України та почали наступ на Київ. Захищати столицю
було нікому. 15-тисячна армія, яку на той момент мала УНР, була
деморалізована довгою війною, розчарована у політиці Центральної Ради
та, врешті-решт,
порушила наказ. Значну роль в цьому зіграла також більшовицька пропаганда. В цих умовах
стати на захист Києва були здатні, мабуть, лише гімназисти та студенти. 5 січня 1918 року було
створено студентський курінь Січових стрільців. Він нараховував дві сотні добровольців, в
основному студентів київських університетів. Керівництво загоном взяв на себе старшина Андрій
Омельченко. Добровольці почали тренування, які продовжувались не більше тижня, до 26 січня.
Звісно, про жодну адекватну військову підготовку не могло йти і мови. У той же
день загін підпорядковується
Аверкію Гончаренку, переправляється під Бахмач, де разом з чотирма сотнями
курсантів 1-ї Київської юнкерської школи імені Богдана Хмельницького має стати на
захист Києва. Вранці
28 січня сотні студентського куреня прибули на станцію Крути та почали рити
окопи, займаючи позиції. 29
січня 1918 року назва невеликої станції, що розташована на Чернігівщині уздовж
лінії Бахмач-Київ, ознаменувала відлік нового духовного злету нації, який уже
протягом майже століття є національним символом для десятків поколінь борців за
свободу та незалежність.
29 січня
1918 року молоді українці стримали наступ ворога на Київ,проявивши
жертовність і героїзм заради незалежності України. Під час військових дій бій під Крутами не мав вирішального
значення, але подвиг київських студентів героїзований як приклад патріотизму і самопожертви
української молоді. Подвиг студентів-крутян став символом мужності та
беззастережної любові до власної Батьківщини. битва під Крутами – одна з
визначних сторінок історії України, яку ми маємо пам’ятати.
.jpg)
