Україна в жорстоких обіймах війни...

 

    Щорічно 28 жовтня відзначається День визволення України від німецько – фашистських загарбників.

    Це свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента від 20 жовтня 2009 року № 836/2009 «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні».

    В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.

    В ході ІІ світової війни 1939–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму.

    Воєнні дії під час Другої світової війни відбувалися на території України протягом 40 місяців – із 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. У 1941–1944 роках на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% загальної кількості дивізій. 607 з них було розгромлено саме на території України.

    У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. воїнів, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Найважливішими з них були: Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 року), Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 року), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 року), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 р. – 17 лютого 1944 року) та Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 року).

    Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня наші війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави. За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

    В ході Другої світової війни бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців, серед яких було чимало розвідників.

    Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від нацистів. У серці кожного з нас жива пам'ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Тим, хто загинув і тим, хто вижив у пеклі 40-х ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні.

    В бібліотеці налічується чимало книг художніх та документальних, в яких описуються страшні роки Другої світової війни.  Вони користуються не аби яким попитом, тож якщо у вас є бажання прочитати ці книги бібліотека запрошує всіх. А сьогодні схиліть голови в хвилині мовчання за всіма загиблими під час визволення України від фашистських загарбників, за тими, хто не дожив до Великої Перемоги.

Неспокій серця Бориса Олійника

 

    Народився Борис Ілліч Олійник 22 жовтня 1935р. в с. Зачепилівка на Полтавщині. Вірші почав писати в шкільному віці. Він "топтав стежку до п'ятого класу Зачепилівської семирічки", коли побачив у новосанжарівській райгазеті "Ленінським шляхом" свій невеличкий вірш і своє прізвище.

    1953р., після закінчення шкільного навчання, вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка, а вже 1958р. розпочав роботу в редакції газети "Молодь України". Поет і журналіст, часто їздив у відрядження.

    Пережите в дитинстві та в роки молодості склало основу першої його збірки поезій "Б'ють у крицю ковалі" (1962).

    Друга збірка — "Двадцятий вал" (1964), відзначена Республіканською комсомольською премією ім. М. Островського.

     Б. Олійник пише своєрідні віршовані "портрети" — монологи про сільських трудівників, як-от хворого хлібороба ("Про хоробрість"), інваліда з фронту ("Дядько Яків"), "співрозмову" зі скромною вчителькою В. І. Левкович ("Формула"), присвячений М. Рильському вірш "Пісня", автобіографічні нотатки "Про себе".

    Виходять збірки "Вибір" (1965), "Коло" (1968), "Відлуння" (1970), "Рух" (1973).

    Вражає різноманітність поетичної творчості Олійника: задушевно-ліричне слово про матір ("Мати"); філософський роздум про непорушність зв'язку людини із землею ("Заземлення"); сокровенне, інтимне ("Дума про Аеліту", "Ти чекай..."); лірика, сповнена драматизму та конфліктності: "Балада про вогонь і принципи", "Ринг", "Триптих пильності", "Засторога", ряд віршів з циклу "Коло" та ін.; публіцистичність у "Триптиху пильності" та в такому ж чілійському триптиху "На тривожній струні".

    Поет є лауреатом Державної премії СРСР (1975, за книгу "Стою на земле") і Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1983, за книги "Сива ластівка", "У дзеркалі слова", "Дума про місто").

    Свою творчу роботу він завжди поєднував з активною громадською діяльністю. В 1971 — 1973рр. та з 1976-го року він — секретар правління Спілки письменників України, секретар правління Спілки письменників СРСР, секретар парткому Київської письменницької організації. Був депутатом Верховної Ради УРСР 10-го і 11-го скликань.

    Читачі Бобрівницької сільської бібліотеки  захоплюються творчістю Бориса Олійника, його твори читають  дорослі, юнацтво та навіть діти. 

Тепло долонь і серце - захисникам України, нашим славним козакам!

 

    Згідно з указом Президента України з 2014 року 14 жовтня встановлено Днем захисника України. І тепер цей день став не просто державним святом, а направду всенародним, бо захисниками незалежності та суверенітету України в наш час є військові і добровольці, волонтери, дорослі і  діти – всі ті, хто в різний спосіб наближають перемогу на Сході України.

    Це державне свято символічно встановлене на День Українського козацтва та свято Покрови Пресвятої Богородиці. Адже традиція вшанування нашого війська бере свій початок ще із часів козаччини. Саме через козацтво створювалася наша історія.

    З метою вшанування мужності та героїзму захисників територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві  в бібліотеці  підготовлено перегляд літератури «Захисники України – нащадки козаків!», проведені індивідуальні бесіди, приурочені  святкуванню.

     Ми – українці - зобов’язані поважати людей, чия професія – захищати Україну. Адже ці люди ціною  власного  життя щодня оберігають мир і спокій у наших серцях і домівках.

    Бобрівницька бібліотека сердечно вітає захисників України зі святом! Ми щира горді  жителями нашого села – захисниками України, це Коростіленко Руслан, Івашкевич Юрій, Костик Сергій, Коваль Віталій, Мартиненко Дмитро, Твердохліб Сергій, Дрюк Олександр  та Блоха Андрій, який на жаль уже покинув цей світ, але  пам'ять про нього завжди залишиться в наших серцях. 

    

Бажаємо усім захисникам України міцного здоров’я, спокою та  миру!