Хрещення Київської Руси - України.

       Православні віряни 28 липня відзначають День хрещення Київської Русі - України і водночас вшановують пам’ять рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Русі.

     У цьому році в Україні відзначають 1032-ту річницю Хрещення Київської Русі.

      В Україні свято офіційно називається День Хрещення Київської Русі – України. Це державне свято, яке було засновано 25 липня 2008 року указом третього президента України Віктора Ющенка. Відзначається щорічно 28 липня.

Дату обрано не випадково. За переказами, саме в цей день у 988 році князь Володимир прийняв нову віру і повернувся до Києва, щоб охрестити народ Русі.

Серед усіх реформ Руської держави, здійснених князем Володимиром найважливішою була релігійна.

      Князь Володимир поставив перед собою мету об’єднати землі, централізувати владу, і для того необхідна була зміна світогляду. Так як язичництво з його ідолами і жертвопринесеннями не зовсім підходило державним планам князя. Згідно з «Повістю минулних літ» ще до хрещення Володимир пройшов «випробування вірою».

       За літописами, ми знаємо, що християнство на українські землі прийшло раніше: у 882 році князь Аскольд намагався запровадити цю віру, а пізніше у 955 році бабуся Володимира княгиня Ольга проповідувала християнство.

      Сам Володимир хрестився в Херсонесі, там він збудував церкву святого Василя – саме таке ім'я Володимиру дали при хрещенні. Повернувшись до Києва, князь також охрестив своїх синів і підданих, а потім знищив усі язичницькі ідоли та вівтарі.

     

В бібліотеці підготовлений перегляд для користувачів. Тут можна ознайомитися з історією Хрещення Київської Русі, життєвим шляхом Володимира Великого, його діяльністю.

Запрошуємо всіх бажаючих до бібліотеки, адже знати історію своєї держави це завжди цікаво.

«Бо я – українець»

         26  липня 2020 року Україна відзначає 140 років із дня народження українського письменника, публіциста, драматурга, художника і політичного діяча — Володимира Винниченка. Один із найсуперечливіших політиків в історії нашої держави, найпарадоксальніший український письменник початку ХХ ст., він залишив по собі багату творчу спадщину, заборонену на батьківщині протягом десятиліть. Видатний письменник-новатор, Володимир Винниченко поєднав у своїх художніх творах досвід світової класики з прогресивними естетичними ідеями свого історичного часу і підніс українську літературу до рівня європейської.

          Сьогодні твори Винниченка активно досліджуються, вивчаються у школі, екранізуються, проте він і досі лишається не прочитаним до кінця.

         

Про Володимира Винниченка, митця і політика, написано і сказано багато, проте недостатньо, щоб до кінця осягнути його неоднозначну постать і багатогранний творчий доробок. На його долю випали злети і падіння, спокуси і випробування, гучна слава і терновий вінець забуття, проте незмінним лишалося кредо його життя — любов до людей, до батьківщини, до життя у всіх його проявах. Саме така любов, яка робить людину по-справжньому людиною, потрібна усім у жорстокому та байдужому світі, а отже, і творам Володимира Винниченка суджене довге життя.
   Бобрівницька сільська бібліотека запрошує всіх бажаючих відвідати бібліотеку та ознайомитися з творчістю Володимира Винниченка.

Під парусом книги до нових відкриттів!

Настали літні канікули для дітвори. А що може бути краще, ніж проводити свій вільний час разом з книгою. Бобрівницька сільська бібліотека підготувала для користувачів дітей цікаві новинки книжок, тож запрошуємо всіх охочих  завітати до бібліотеки, щоб взяти цікаву книгу і   для позакласного читання.

Секрети щасливого дому!

«Родина, рід» - які слова святі,

Вони потрібні кожному в житті,

Бо всі ми з вами гілочки на дереві,

 Що  вже стоїть віки.

Це дерево - наш славний родовід

Це батько, мати, прадід твій і дід.

      З великою любов’ю, надією і гордістю дивляться очі наших найрідніших людей , з яких починається наше життя. Це  матері, батьки, бабусі, дідусі – найрідніші і найближчі нам люди. 

     Головною ж берегинею родини завжди була мати. Мати народжує дитину, вчить її добра і любові, опікується  нею, все своє життя служить для неї ангелом-хоронителем.   

     У традиційні українській родині чоловік, господар був головою дому, особою, що несла юридичну відповідальність за виконання сім’єю обов’язків перед  державою. Слово «чоловік» можна розчленувати, як «чоло віку», отже звідси така висока відповідальність. Батько повинен був уміти все робити і вчити своїх синів. Батько виконував і роль домашнього священика, виконуючи всі необхідні ритуали. Йому годувальнику, належала найперша і найсмачніша ложка страви в домі. Батько був суддею і в жіночих конфліктах. Кожна жінка мріяла мати чоловіка розумного, працьовитого, рішучого. 

      Недарма кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Саме такою є батьківська любов.

      Дорогі діти! Намагайтесь бути чемними, уважними до своїх батьків, не задавайте їм прикрощів. Любов,злагода,дружба і повага - ось запорука щасливої сімї.

         Хай у ваших сім’ях назавжди поселяться любов, повага, достаток, а місточок

доброти й любові між батьками та дітьми ніколи не зруйнується.
Щастя, добра, взаєморозуміння, злагоди вам і вашим сім'ям!