пʼятницю, 21 серпня 2020 р.

Незалежна моя Україна, квітуча Держава моя!

                        Усюди є небо і зорі скрізь сяють,

                        І квіти усюди ростуть…

                        Та тільки одну Батьківщину ми маєм-

                        її Україною звуть!

 

 

1 грудня 1991 року відбулися дві події історичної ваги — понад 90% громадян, які взяли участь у Всеукраїнському референдумі, висловилися за незалежність України, водночас було обрано Президента республіки — Л. Кравчука.

Із 37885,6 тис. громадян України, котрі були внесені до списків для таємного голосування, взяли участь у голосуванні 31891,7 тис. (84,18%). Із них позитивно відповіли 28804,1 тис. виборців (90,92%). Зокрема, у Криму відповіли на запитання референдуму «Так, підтверджую» 54,19% громадян, у Севастополі — 57,07%; у Донецькій, Луганський, Одеській, Харківській областях підтвердили Акт про незалежність понад 80% виборців; в Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Хмельницькій, Черкаській, Вінницькій областях за незалежність проголосувало понад 95%, у решті областей — понад 90% громадян.

24 серпня 1991 р. відкрилася позачергова сесія ВРУ, на якій було розглянуто питання про політичну ситуацію в республіці та прийнято низку надзвичайно важливих документів. Серед них - Постанова та Акт проголошення незалежності України, затверджені конституційною більшістю депутатів. Як наслідок цього Україна стала незалежною демократичною державою з неподільною та недоторканою територією, на якій чинними є лише власні Конституція, закони та постанови уряду.

24 серпня 1991 р. країна  офіційно отримала назву — Україна, що відповідає історичній традиції. Розпочався процес утвердження атрибутів державності, без яких не існує суверенних держав. 4 вересня 1991 р. над куполом будинку Верховної Ради замайорів національний синьо-жовтий український прапор, а 28 січня 1992 р. він отримав статус державного. 15 січня 1992 р. державним гімном України стала музика композитора М. Вербицького на слова П. Чубинського «Ще не вмерла України...». 19 лютого 1992 р. Верховна Рада затвердила тризуб як малий герб України. Національна символіка перетворилася на державну.         

Проголошення незалежності стало своєрідною точкою відліку нового етапу історії України, поклало початок перехідного періоду, суть якого — у переході на якісно вищий рівень суспільного розвитку: у політичній сфері — від тоталітаризму до демократії; в економічній — від командної до ринкової економіки; у соціальній — від людини-гвинтика до активного творця власної долі; в гуманітарній — від класових до загальнолюдських цінностей; У міжнародній — від об´єкта до суб´єкта геополітики.

Незалежність України — заслуга не лише певних політичних сил та рухів, а й усього народу, багатьох його поколінь. За нею — Київська Русь, козацька держава, три роки національної революції та драматичної самооборони Української Народної Республіки; десять років національно-культурного будівництва часів «українізації», і всенародне протистояння гітлерівському нашестю, тяжка праця народу в післявоєнній відбудові та у створенні індустріальної потуги сучасної України.

четвер, 20 серпня 2020 р.

Це юність, це клич поколінням, що йдуть крізь життєву грозу. Це слава твоя, Україно, синьо-жовтий прапор і непокірний тризуб!

 



   23 серпня Україна відзначає державне свято – День Державного Прапора. Державний Прапор України, затверджений відповідно до Постанови Верховної Ради України від 28 січня 1992 року.

   Синій та жовтий кольори прапору символізували Київську Державу ще до християнства на Русі. Це були також кольори герба Галицько-Волинської держави, більшості міст Київщини та загалом України. Упродовж історичного становлення Української держави  синьо-жовтий прапор був символом боротьби за національні та соціальні права українського народу і за часів незалежності став Державним Прапором України. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса і багатство рідної землі.

     Український прапор – це символ пшениці в степах під блакитною аркою неба.  

   Державний прапор як символ країни  є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.

    В бібліотеці, щороку відзначаємо свято Державного прапору України. Вивчаємо його історію, становлення і утвердження.
    Ми вітаємо всіх користувачів бібліотеки, жителів нашого села з цим чудовим державним святом, і дуже горді з того, що ми українці!