Михайло
Панасович Стельмах народився 24 травня 1912р. у селі Дяківці Літинського району
на Вінниччині в родині незаможного хлібороба.
Перші його віршові спроби припадають на тридцяті
роки, коли він по закінченні Вінницького педагогічного інституту (1933)
вчителює спочатку на рідному Поділлі, а потім у школі села Літки на Київщині.
Паралельно з роботою вчителя Стельмах працює і як збирач народнопісенних
скарбів.
Перша збірка поезій "Добрий ранок"
виходить під редакцією А. Малишка 1941 року.
Перебуваючи у лавах радянської армії, М. Стельмах
зустрів Другу світову війну.
Під час війни у Воронежі та Уфі вийшли під редакцією
М. Рильського дві збірочки фронтових віршів Стельмаха "Провесінь" і
"За ясні зорі" (1942), в 1943 р. з'явилась надрукована в Уфі книжка
оповідань "Березовий сік" під редакцією Ю.Яновського.
1943 роком датується початок роботи над вимріяним ще
до війни великим прозовим твором. Праця над ним тривала вісім років; частини
твору "На нашій землі" (1949) та "Великі перелоги" (1951)
створили в цілокупності об'ємний роман-хроніку під назвою "Велика рідня". Роман був визнаний Державною премією Союзу РСР і започаткував серію епічних полотен:
1957 р. — роман "Кров людська — не водиця ", 1959 р. — роман "Хліб і сіль",
1961 р. — роман "Правда і кривда", 1969 р. — роман "Дума про тебе".
Останній роман — "Чотири броди" як і "Велика рідня"
і "Дума про тебе", об'єктом зображення має українське село 30-х років
і часів Другої світової війни. Цей роман, який справедливо вважають творчим
заповітом видатного письменника, складно і довго йшов до читача. Це пояснюється
тим, що в ньому автор порушив заборонені тоді теми — голоду 1933 року,
сталінських репресій, атмосфери недовіри, що панували в ті роки, свавілля
партійних керівників.
Поетична творчість М. Стельмаха зменшується: після
виходу збірок "Шляхи світання" та "Жито сили
набирається" письменник обмежується упорядкуванням двох книг
вибраного — "Поезії" (1958) і "Мак цвіте" (1968) — та
виданням кількох книжечок для дітей.
У 1957 р. вийшла друком п'єса "Золота
метелиця", яка поклала початок низці драматичних творів: "Кров
людська — не водиця", "Правда і кривда", "Зачарований вітряк", "На Івана Купала (Дума про Морозенка)", "Кум королю", "Дума про любов".
М Стельмах — знаний далеко за межами нашої країни
романіст, поет, драматург, повістяр вчений-фольклорист.
Мав звання Героя Соціалістичної Праці , депутат Верховної Ради СРСР ряду скликань, академік АН УРСР.
Помер письменник 27 вересня 1983 р.
Для юнацтва в бібліотеці підготовлена викладка творів М. Стельмаха.