В той день собою ви закрили Україну
І буде вдячна вам, сини, вона завжди.
Людська пам'ять має властивість забувати про погане й залишати у спогадах лише хороше. І це, напевно, найвищий Божий дар для нас. Адже пам'ятаючи весь негатив , із яким ми зустрічаємось щодня, ми мабуть не змогли б повною мірою радіти життю в кожному його прояві.
Та є в житті людства події, які, якими б трагічними вони не були, не повинні стертися з нашої пам'яті ніколи і ні за яких обставин. Саме такою вікопомною, непідвладною часові та простору стала для планети в цілому і для нас, українців, трагедія з гіркою назвою "Чорнобиль".
26 квітня 1986 року - ця дата кожної весни сповиває нас своїм чорним крилом смутку та печалі, болем утрати й досі до кінця невилікуваної рани.
Доземний уклін усім, хто, забувши про себе, відвів від світу страшну долю - стати атомною пустинею.Нехай минають роки і сивіють ветерани, та час не владний над звитяжцями, що здійснили подвиг. Він - незабутній, як і біль Чорнобиля - доки світитиме сонце, вистигатиме хліб, народжуватимуться діти.
В бібліотеці підготовлено перегляд до річниці аварії на ЧАЕС.
Немає коментарів:
Дописати коментар