Через геноцид до самобутності.

 

    Щороку, в четверту суботу листопада  Україна вшановує пам’ять  жертв Голодомору 1932–1933 років і  масового штучного голоду  1921–1923 і 1946–1947 років.

    Цього року ми втретє вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни, яка супроводжується геноцидними діями Росії проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють що жива пам’ять надзвичайно важлива, ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені  світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

    До 91-х роковин вшанування пам’яті жертв Голодомору нашою бібліотекою було організовано перегляд літератури, небайдужі жителі  згадали  та  вшанували мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору біля пам’ятного знаку  Жертвам Голодомору в центрі села.

І пам’ять серця, і вічний смуток і біль священний ділимо навпіл…

 

    21 листопада вся країна відзначає День Гідності та Свободи. Свято встановлено на честь двох знаменних і доленосних подій у новітній українській історії - Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року. Цього дня ми віддаємо належну шану патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

    З цієї нагоди бібліотекою, спільно з  Бобрівницьким СБК, було проведено патріотичну годину

" Незламний дух нескореної нації!". Бібліотекою був підготовлений перегляд « І пам’ять серця, і вічний смуток і біль священний ділимо навпіл…»

1000 днів незламності.

 

    Сьогодні, 19 листопада, виповнюється 1000 днів від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну (24 лютого 2022 р.)

     Ця дата — не просто цифра, а символ незламності українського народу. За цей час Україна пережила безліч втрат, але також продемонструвала неймовірну стійкість і єдність.  Це  тисяча днів героїчної, але й нерівної боротьби з переважаючим ворогом. 1000 днів війни, які змінили Україну та світ.  

    Цього дня ми зупинимося, щоб згадати, відчути, вшанувати героїзм військових, волонтерів, лікарів, рятувальників та звичайних громадян, які з 24 лютого 2022 року щоденно боронять Україну, та всіх Героїв, хто віддав своє життя за свободу та незалежність нашої держави. 

    Завдяки нашим Захисникам і Захисницям, волонтерам та кожному з нас, Україна вистояла і буде боротися доти, поки не здобуде Перемогу над ненависним російським окупантом. Безмежна вдячність відважним захисникам та захисницям. Слава ЗСУ, Слава Україні.

Хороший сміх - той сміх, що не ображає, а виліковує...

 

Остап Вишня (справжнє ім’я – Губенко Павло Михайлович) народився 13 листопада 1889 року на хуторі Чечва, неподалік містечка Грунь Полтавської губернії у багатодітній селянській родині. Навчався у початковій, потім двокласній школі, вступив до Київської військово-фельдшерської школи. Працюючи фельдшером, екстерном закінчив гімназію і вступив до Київського університету, однак, скоро залишив навчання та цілком присвятив себе журналістській та літературній діяльності.

Першими надрукованими творами Остапа Вишні були фейлетони. Псевдонім Остап Вишня з’явився у 1921 році. Новий письменник-дотепник став відомий усій Україні. Основна літературна спадщина Вишні – це насамперед тисячі гуморесок у щоденній пресі на всі теми дня – усмішки, або «реп’яшки», як називав їх сам автор. На вимогу читачів їх видавали окремими збірками. Тираж творів Остапа Вишні доходив до двох мільйонів примірників.

Остап Вишня – письменник-гуморист. Упродовж життя написав близько двох із половиною тисяч творів: це гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, переклади. Започаткував у літературі новий жанр – усмішку (різновид гумористичного оповідання, у якому оповідь про події була короткою, точною, дотепною і доброю). Провідна тема творчості письменника – розвінчання вад людини і суспільства.

Помер Остап Вишня 28 вересня 1956 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві.

Цифрові послуги та сервіси.

 

    У сучасному світі кожній людині важливо володіти цифровими навичками. Швидкий розвиток інформаційних технологій, який спричиняє швидкі зміни у всіх сферах життя, вимагає від сучасної людини постійно навчатися та перенавчатися, і перш за все вміти користуватися інтернетом та добре володіти різноманітними цифровими інструментами.

    У Хаба цифрової освіти мешканці громади вчаться користуватися смартфонами, соціальними мережами, електронною поштою, месенжерами.

    Завдяки навчанням отримують навички пошуку інформації в мережі, навички онлайн-безпеки, кібербезпеки, навички розрізнення надійних і ненадійних джерел інформації, вчаться розрізняти фейки.