Остап Вишня (справжнє
ім’я – Губенко Павло Михайлович) народився 13 листопада 1889 року на хуторі
Чечва, неподалік містечка Грунь Полтавської губернії у багатодітній селянській
родині. Навчався у початковій, потім двокласній школі, вступив до Київської
військово-фельдшерської школи. Працюючи фельдшером, екстерном закінчив гімназію
і вступив до Київського університету, однак, скоро залишив навчання та цілком
присвятив себе журналістській та літературній діяльності.
Першими
надрукованими творами Остапа Вишні були фейлетони. Псевдонім Остап Вишня
з’явився у 1921 році. Новий письменник-дотепник став відомий усій Україні.
Основна літературна спадщина Вишні – це насамперед тисячі гуморесок у щоденній
пресі на всі теми дня – усмішки, або «реп’яшки», як називав їх сам автор. На
вимогу читачів їх видавали окремими збірками. Тираж творів Остапа Вишні доходив
до двох мільйонів примірників.
Остап Вишня –
письменник-гуморист. Упродовж життя написав близько двох із половиною тисяч
творів: це гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, переклади.
Започаткував у літературі новий жанр – усмішку (різновид гумористичного
оповідання, у якому оповідь про події була короткою, точною, дотепною і
доброю). Провідна тема творчості письменника – розвінчання вад людини і
суспільства.
Помер Остап Вишня
28 вересня 1956 року. Похований на Байковому кладовищі у Києві.
Немає коментарів:
Дописати коментар