Весни обірване суцвіття, ядуче полум'я і смерть... Останній тиждень того квітня і найстрашніший в світі герць...

             

               Скільки років промайнуло від того страшного дня, коли раптово "мирний" атом Чорнобильської АЕС вирвався з-під влади людського розуму і покрив чорним саваном величезні простори нашої країни, а мороз проймає до кісток лише при згадці про ту трагедію.                Однак сьогодні мало що нагадує ті далекі часи. Люди і природа роблять усе, аби скоріше позбутися наслідків тієї фатальної помилки. Та скільки не минуло б часу, ми завжди будемо пам'ятати цю страшну аварію, і особливо людей, які не шкодуючи свого життя, відгукнулися на заклик для ліквідації аварії на ЧАЕС.
              Немає, мабуть, в Україні такого місця, яке б не було пов'язане з горем Чорнобиля. Комусь довелось стати в ряди тих, хто ліквідував наслідки аварії, комусь - рятувати життя і здоров'я потерпілих, інші допомагали і матеріально і морально.
             Полтавщина, Закарпаття та Крим одними з перших відгукнулися на лихо, що спіткало людей, котрі працювали на Чорнобильській АЕС або жили в зоні з підвищеним радіоактивним випромінюванням. Серед тих, хто ліквідував аварію були й наші односельці:

Пушкеля Володимир Григорович,

Грицан Іван Васильович,

Ромась Іван Іванович,

Свириденко Микола Іванович,

Пітера Болеслав Йосипович,

Калініченко Віктор Михайлович,

Кравченко Олексій Андрійович,

Наріжний Анатолій Володимирович.

На жаль   п'ятеро з них уже відійшли у вічність, та ми завжди будемо пам'ятати їх подвиг.
            В бібліотеці зібрані відомості про всіх ліквідаторів аварії, їх спогади. Після закінчення карантину запрошуємо всіх бажаючих ознайомитися з цими документами.

Художній словосвіт Григорія Тютюнника.

            ТЮТЮННИК Григорій Михайлович , народився 23 квітня 1920 року в селі Шилівка Зіньківського району  Полтавської області — письменник, журналіст, публіцист, педагог.

             В 1938 році закінчив Зіньківську середню школу і вступив на філологічний  факультет  Харківського  університету. Ще школярем опублікував вірш "Комсомолець" у районній газеті "Більшовик Зіньківщини" в  1937 році. Був членом літературної  студії Харківському  університеті літературного об’єднання   при Спілці радянських письменників України.

            28 червня 1941 пішов добровольцем на фронт у складі студентського батальйону. Влітку 1942 потрапив до німецького  полону;  через рік втік із концентраційного табору і партизанив на Кіровоградщині. Поранений 29 грудня 1943, знову потрапив у полон, з якого втік у квітні 1944 і приєднався до партизанського  з’єднання майора В. Кокіна "За Батьківщину", що діяло на території Чехословаччини. Через важкі поранення був комісований; у квітні 1945 повернувся додому інвалідом війни 2-ї групи. 

              В 1946 закінчив Харківський уныверситет  і працював за призначенням учителем украънської  мови і літератури у Львівському  технікумі культосвіти, а згодом — у школі м. Кам’янка-Бузька. Із 1950 почав писати прозу (перше опубліковане оповідання — "Мирон Розбийгора", 1950). Перша збірка новел "Зорані межі" (1951) викликала контроверсійні відгуки критики. Від 1956 — член Спілки письменників СРСР, співробітник журналу  "Жовтень" , в якому опублікував дві частини роману "Вир" (1956), що став вершиною творчості Григорія Тютюнника. За його мотивами створено однойменний кінофільм (1983). Переклав "Калину красную" В.Шукшина (видано — К., 1978, 1986).

             Помер у Львові,  29 серпня 1961 року.

           

       Лауреат Державної  премії УРСР ім. Т. Шевченка (1963, за роман "Вир", посмертно).

                                                     


     Пропонуємо прочитати твори нашого земляка Григорія Тютюнника, дуже цікаві романи, а також твори його брата - Григора Тютюнника.

Міжнародний день Матері - Землі!

        Щороку 22 квітня відзначається не просто велике, а воістину глобальне свято — Міжнародний день Матері-Землі.

        Свято було засновано на 63-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у 2009 році і відзначається, починаючи з 2010 року, 22 квітня.

        Підраховано, що планеті Земля приблизно 4,5 мільярда років. Якщо ви захочете обійти навколо Землі, крокуючи по екватору, то доведеться пройти шлях довжиною майже в 40010 кілометрів. Відстань від поверхні до центру  6378 кілометрів. Причому, дійсно тверді породи (літосфера) формують шар всього близько 70 кілометрів, а, просуваючись далі вглиб, ми спостерігаємо напіврідкі і рідкі стану.

          Долина Смерті в Каліфорнії і місце в Лівії, зване Ель Азізія, утримують рекорди найгарячіших місць на Землі. Рекорд Ель Азізії — 57,8 градусів за Цельсієм (13 вересня 1922 роки), рекорд Долини Смерті — 55,8 градусів за Цельсієм (10 липня 1913 року).

А найхолоднішим місцем на Землі визнана Антарктика — 21 липень 1983 року дослідницької станції «Схід» в Антарктиці було зареєстровано -89 градусів за Цельсієм.

         Наша Земля неймовірно багата мінералами — вчені класифікували вже близько 4000 видів мінералів, приблизно 200 з них мають практичне значення. Щорічно відкриваються 50-100 видів мінералів.

          У Землі один природний супутник — видима неозброєним оком Місяць.

День Матері-Землі 22 квітня, як і День Землі, що проводиться в День весняного рівнодення, дає можливість кожному жителю в усіх населених куточках планети висловити подяку нашому великому спільного дому.

         Щорічно вчені країн світу збираються в цей день за круглим столом для обговорення глобальних екологічних проблем. У різних країнах організовуються найрізноманітніші заходи і акції, присвячені певній темі. Це конференції, виставки, закриття автомобільного руху на жвавих вулицях великих міст, прибирання території і посадка дерев.

         Бобрівницька бібліотека вітає з цим значушим для людства святом і пропонує бідльше дізнаватися про нашу планету зі сторінок книг, періодичних видань та довідкової літератури.

Любіть нашу Землю, не забруднюйте її, а бережіть!

14 квітня 2020 року - 75 років Сергію Дяченку, українському письменнику.

Сергій Дяченко – український російськомовний фантаст, який творить разом із дружиною Мариною Дяченко, народився 14 квітня 1945 року. Закінчив Київський медичний інститут, після чого працював психіатром. Має ступінь кандидата біологічних наук. У 1989 році закінчив Всеросійський державний інститут кінематографії на сценарному факультеті, а ще раніше отримав членство в Союзі кінематографістів СРСР (1987) та Союзі письменників СРСР (1983). У 1987 році разом із режисером та оператором став лауреатом Національної премії ім. Т. Г. Шевченка за науково-популярний фільм «Зірка Вавилова», що був знятий на Київській кіностудії науково-популярних фільмів.

До співпраці із Мариною Дяченко, він опублікував книгу «Золотий дощ» (1982), у яку увійшли оповідання та повість українською мовою. Далі він працював переважно над україномовними кіносценаріями «Жах» (1991), «Крутіж» (1992), «Оксамит і залізо» (1994) та російською «Зірка Вавілова» (1988). Перший спільно виданий роман «Брамник» (1994), як і «Авантюрист» (2000), написані в жанрі класичного фентезі, мало чим відрізнялися від інших книг цього жанру. Але вже починаючи із роману «Шрам» (1996), Дяченки показали себе як майстри опису характеру людини. Думки та вчинки персонажів показані так, що сприймалися як зовсім живі люди. Це вміння проявилося у обох авторів, адже Сергій був автором кіносценаріїв, а Марина почала писати ще в чотирирічному віці. Про себе автори кажуть, що пишуть в жанрі «м-реалізму», але не пояснюють значення першої літери. Загалом у їхній спільній творчій скарничці можна знайти більше 30 романів та повістей, а також десятки оповідань.

Сергій та Марина Дяченки є лауреатами великої кількості літературних премій із галузі фантастики, а також членами письменницьких спілок України та Російської Федерації. Зокрема їх було визнано найкращими письменниками-фантастами Європи на Всесвітніх та Всеєвропейських зборах фантастів «Єврокон – 2005», що проходили у Глазго. У 2009 році письменники переїхали із Києва до Москви, а через чотири роки – до США і з того часу проживають у штаті Каліфорнія. Там вони працюють над сценаріями до фільмів та серіалів і за власними висловлюваннями, не пишуть романів. Вони переживають особистісну кризу через те, що світ, який вони знали, розвалився, а в нових реаліях потрібні нові герої та історії.  

12 квітня - Міжнародний день польоту людини в космос!

Щорічно 12 квітня відзначається Міжнародний день авіації та космонавтики. Саме цього дня 1961 року радянський космонавт Юрій Гагарін вперше в світі здійснив орбітальний обліт планети Земля.У серпні 1960 року радянський космічний корабель з собаками Білкою і Стрілкою на борту здійснив добовий політ і повернувся на Землю. А вже 12 квітня 1961 року старший лейтенант Юрій Гагарін на космічному кораблі "Восток-1" стартував з космодрому "Байконур" і став першою людиною, яка полетіла у космос. Старт корабля пройшов успішно, і після відділення останньої ступені ракети-носія здійснив вільний політ навколо планети Земля.

З 2011 року свято має ще одну назву - Міжнародний день польоту людини в космос. Відповідне рішення було прийнято на 65-й сесії Генеральної Асамблеї ООН, яка була присвячена 50-й річниці першого польоту людини в космос. Співавторами резолюції стали понад 60 держав.

Першим космонавтом незалежної України був Леонід Каденюк, який пройшов підготовку до космічного польоту в NASA на американському космічному кораблі багаторазового використання як фахівець з корисного навантаження. 

У період з 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив космічний політ на американському МТКК "Колумбія" місії STS-87.    

Неймовірні факти про космос

У космосі панує тиша, адже там немає середовища для поширення звуку. Тим, хто любить помовчати, космос напевно припав би до душі.

Багато хто вважає, що космос – це повний вакуум. Але на 88 галонів космічної матерії доводиться принаймні 1 атом, а от у вакуумі немає атомів чи молекул.

Чорна діра – найяскравіший об'єкт у всьому Всесвіті. Всередині неї сила гравітації настільки велика, що з неї неможливо вирватися навіть світлу. Було б логічно, якби ми взагалі не бачили чорну діру на небі, однак під час обертання діри, крім космічних тіл, поглинають ще й газові хмари, які і починають світитися.

Світло Сонця, яке ми бачимо щодня, має вік близько 30 тисяч років. Саме тоді утворилася енергія, яку ми отримуємо від цього небесного світила, адже фотони долають шлях з ядра Сонця на поверхню рівно за 30 тисяч років. А ось після "визволення" їм треба лише 8 хвилин, що б дістатися до Землі.

Коли ми дивимося на найдальші з видимих зірок, ми бачимо їх такими, якими вони були 14 мільярдів років тому. Світло від них летить крізь простір зі швидкістю 300 000 км / секунду і добирається до нас через багато мільярдів років.

Пропонуємо більше дізнатися про космос та космічні польоти, космонавтів з книг.

2 квітня - День народження Ганса Крістіана Андерсена.

Геніальний письменник і поет з Данії, один з найвідоміших казкарів світу, чиї книги досі прищеплюють дітям любов до літератури. Практично кожен твір Ганса Крістіана Андерсена - унікальна і зачаровує історія, яка прославляє хороші людські якості. З першої ж сторінки автор переносить свого маленького читача в далекі світи, змушує фантазувати, міркувати і мріяти.

За довге життя письменник створив велику кількість казок і історій.

Особливу популярність отримала казка  «Снігова королева». Це історія про дружбу двох маленьких дітей - Кая і Герди. Обидва вони відбуваються з бідної сім'ї, вони не родичі, але при цьому люблять один одного, як брат і сестра. Але одного разу Кая викрадає Снігова Королева, і відважна Герда відправляється на його пошуки.

«Дюймовочка» розповідає про пригоди крихітної дівчинки зростом не більше людського пальця, яка виросла в квітці. Але в один день малятко помітила і викрала жаба, яка вирішила, що вона може стати гарною парою для її сина.

До переліку найкращих казок Ганса Крістіана Андерсена також варто внести «Скриня-літак», «Тітку Зубний біль», «Русалоньку», «Свинопаса», «Принцесу на горошині», «Гидке каченя»,  та інші. Пропонуємо прочитати казки цього геніального казкаря.