Скільки років промайнуло від того страшного дня, коли раптово "мирний" атом Чорнобильської АЕС вирвався з-під влади людського розуму і покрив чорним саваном величезні простори нашої країни, а мороз проймає до кісток лише при згадці про ту трагедію. Однак сьогодні мало що нагадує ті далекі часи. Люди і природа роблять усе, аби скоріше позбутися наслідків тієї фатальної помилки. Та скільки не минуло б часу, ми завжди будемо пам'ятати цю страшну аварію, і особливо людей, які не шкодуючи свого життя, відгукнулися на заклик для ліквідації аварії на ЧАЕС.
Немає, мабуть, в Україні такого місця, яке б не було пов'язане з горем Чорнобиля. Комусь довелось стати в ряди тих, хто ліквідував наслідки аварії, комусь - рятувати життя і здоров'я потерпілих, інші допомагали і матеріально і морально.
Полтавщина, Закарпаття та Крим одними з перших відгукнулися на лихо, що спіткало людей, котрі працювали на Чорнобильській АЕС або жили в зоні з підвищеним радіоактивним випромінюванням. Серед тих, хто ліквідував аварію були й наші односельці:
Пушкеля Володимир Григорович,
Грицан Іван Васильович,
Ромась Іван Іванович,
Свириденко Микола Іванович,
Пітера Болеслав Йосипович,
Калініченко Віктор Михайлович,
Кравченко Олексій Андрійович,
Наріжний Анатолій Володимирович.
На жаль п'ятеро з них уже відійшли у вічність, та ми завжди будемо пам'ятати їх подвиг.В бібліотеці зібрані відомості про всіх ліквідаторів аварії, їх спогади. Після закінчення карантину запрошуємо всіх бажаючих ознайомитися з цими документами.
Немає коментарів:
Дописати коментар