День Вишиванки
завжди був яскравим, життєдайним та улюбленим святом мільйонів українців.
Для українця
вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе.
Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе.
Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого
народу. Та більше того,
у вишивці зашифровано наш генетичний код.
В Україні вишивати
вміли у всіх регіонах. Кожна область, інколи навіть село володіли своїми
унікальними техніками вишивання. Дівчаток із наймолодшого віку привчали до
вишивання. У деяких областях це ремесло любили навіть чоловіки.
День Вишиванки
2020 присвячується українській родині та родоводу.
Народне прислів’я
каже «Без верби і калини нема України». До цього прислів’я ми додаємо
«Без вишивки, верби і калини нема України». Тому що вишитий рушник і вишита сорочка давно стали
українськими народними символами-оберегами.
Народна вишивка -
це мистецтво, яке постійно розвивається. Це величезне багатство, створене
протягом віків тисячами безіменних талановитих народних майстринь. Наше
завдання - не розгубити його, передати це живе іскристе диво наступним
поколінням.
Ми з вами усі — українці, яких об'єднує у велику родину
любов до рідної землі, до пісні, до вишивки.
Немає коментарів:
Дописати коментар